.RU

Системи масової комунікації

Курсова робота

З журналістики

Системи

масової комунікації

Масова комунікація є одним із видів комунікації. Кожен вид ко­му­нікації відрізняється один від одного не тільки природою комуні­ка­тивного процесу, а й природою тих компонентів, які виконують функцію спілкування або організовують його. Якщо сукупність цих ком­понентів називати системою, то можна говорити про особли­во­сті системи комунікації залежно від її виду та природи.

Є цікава думка у Зернецької О. В. про специфічну природу масо­вої комунікації. Природа її — у виробництві інформації за допо­могою найновітніших технічних засобів, яке спричинене передусім середовищем поширення та функціонування цінностей, моделей по­ве­дінки для мас, уособленим, зокрема, в масовій культурі [Зер­нецька О. В., 7—8]. Це те, про що ми говорили у пер­шій лекції: ви­роб­ничий підхід до про­цесу масової комунікації був зумов­ле­ний са­мою струк­ту­рою масової комунікації та переходом люд­ства на рі­вень побудови індустріального су­с­­пі­ль­ства.

Таким чином, залишаючись процесом встановлення і під­триман­ня контактів у суспільстві, процесом його консолідації, масова комунікація сьогодні — це:

1) виробництво інформації як продукції;

2) використання технічних засобів для виробництва інформації;

3) масова культура (масові цінності, типові для мас моделі пове­дінки), яка обумовлює цілі виробництва інформаційної про­дук­ції, її призначення;

4) специфічне суспільне середовище, для якого властива масова культура і яке є замовником та споживачем інформаційної продукції.

Виробництво інформації здійснюється виробниками ЗМК, яких в Україні сьогодні багато (див. першу лекцію та довідку вище). Су­часне інформаційне виробництво характеризується розгалу­же­ною й складною системою виробників: інформаційних агентств, ре­дакцій, друкарень, дистриб’юторів (поширювачів ЗМК) тощо.

Ким же є виробники ЗМК у структурі масової комунікації — комунікантом чи кимось іншим?

Якщо взяти до уваги загальну модель комунікації, то в рольовому аспекті про­цес спілкування відбувається в системі соціальних ролей, які вико­нують люди в тій чи іншій комунікативній ситуації. За своєю при­ро­дою людина соціально є поліфункціональною істотою. Але неза­леж­но від соціальної функції вона завжди виконує роль або комуні­кан­та, або комуніката. Можна сказати, що комунікатор — це функ­ція соціальної ролі [К = f(СР)] в кон­кретних соціально-комунікативних умовах. Зміст і форма цієї функції залежить від змісту й характеру соціальної ролі. Так, поведінка комунікатора, зміст його висловлювання, характер його мовлення залежить від того, хто є носієм комунікативної функції — дитина чи дорослий, людина освічена чи ні, людина з міста чи з села, робітник чи педагог і т. д. На цій основі можна розрізняти типи комунікаторів, чому й буде присвячена одна з лекцій. Від ти­пів комунікаторів залежить і організація комунікативного про­цесу. Якщо порівняти таких комунікаторів, як пропагандист (модель Чакотіна), відправ­ник інформації, що належить до пер­винної соціальної групи (мо­дель Рілеїв), професіональний комунікатор (мод ель Вестлея-Мак­Ліна), комунікатор із психо­логічними змінни­ми (модель Малець­кого), то з упевненістю можна сказати, що орга­нізація процесу спіл­кування для ко жного з цих типів комунікаторів буде своєю. Для прикладу розглянемо спілкування між професій­ним комунікатором і публікою та непрофесійним комунікатором і тою ж публікою. У першому випадку комунікативний процес мати­ме більшу осми­сленість і чіткість, відсутніми будуть зайві акти мовлення, тема­тичні відхилення; у другому випадку процес спілку­вання може бути підпорядкований асоціативній роботі пам’яті, позначений зайвими мовними операціями й діями.

Типовим явищем для систем масової комунікації є дисперсія фун­к­ції мовлення й дивергенція комуніканта (терміни наші.— В. Р. ), тобто роз­сіювання (дисперсія) акту мовлення, коли різні люди, які беруть участь в породженні висловлювання, в системі масової комунікації виступають ніби єдиним комунікантом, а в результаті утворюється роз­ходження (ди­вергенція) психоло­гічних, соціальних, професійних ознак єдиного комунікан­та, в ролі якого виступає одна людина, що веде до появи сукупності розпо­рошених у часі й просторі ознак мовця, закріп­лених за різними носіями мовлення, коли збір ін­формації здійснює одна людина, її аналіз — друга, об­робку — третя і т. д. Так виникає дисперсна й дивергентна система масової комунікації. Натомість з’являється ко­лек­­тивна відпові­да­ль­ність (а при високій дисперсності, коли неясно, хто стоїть за повідомленням, — безвідпові­дальність) за зміст і форму мов­лення та ор­ганізацію про­цесу спіл­кування. Структуризація, фазо­вість і дис­­­кретність мов­­лення при цьому є закономірними яви­щами, оскіль­ки окремі мов­ні акти, що структурно пов’язані темою, метою спіл­кування, вико­нуються пое­тапно й навіть у різних місцях та в різний час. При цьому виникає колективне право на ак­ти мовлення (зміст і форму висловлювання), встановлюється певна монополія на мовлення . Останнє спонукає організаторів процесу комунікації дивитися на акт мовлення як працю, бізнес і займатися комер­ціалізацією цього процесу.

Отже, у ролі комуніканта, професіонального комуніканта під час масового спілкування можуть бути різні соціальні ролі — автори (кореспонденти), організатори (менеджери, видавці, засновники) комунікативного процесу: захисники, регулятори (редактори, ведучі) (модель HUB, модель Левіна) тощо. Таким чином, під упливом цих ролей комунікативний процес більшою мірою структурується, виді­ляється більша кількість фаз.

У системі масової комунікації виробники інформаційної продук­ції виконують, по суті, єдину роль комуніканта. Пере­розподіл цих ролей веде до трансформації систем масової кому­ні­ка­ції, а трансформація масовокомунікаційної системи веде до виник­нення нових засобів масової комунікації. Але найбільш визна­чаль­ним процесом для системи масової комунікації є процес її глоба­лізації . Трансформація й глобалізація системи мас-медіа породжує зміну, в свою чергу, суспільно-політичної й еконо­мічної систем, які теж трансформуються. Трансформація й глобалізація системи масової комунікації, од­нак, не є першопричиною соціально-еконо­мічних змін: модер­ніза­ція технологій, розвиток науки і техніки, а також суспільно-еконо­мічний розвиток сприяли розвитку системи масової кому­ніка­ції.

Глобалізація системи масової комунікації — то є поняття, яке активно використовується з кінця ХХ ст. Це поняття відображає процес трансформації комунікаційної системи, такої трансформації, яка пов’язана з утво­­­рен­ням більш широкої мережі комунікаторів, що обслуговуються й покриваються на великому інформаційному просторі єдиною, але розгалуженою системою засобів масової комунікації та контро­лю­ються більш ор­ганізованою спілкою їх виробників.

Глобалізація систем масової комунікації тільки посилює дивер­гентність і дисперсність системи масової комунікації, струк­тури­зацію, фазовість, дискретність мов­лен­ня та монополію на нього.

Як приклад дисперсності й дивергентності системи масової кому­нікації може бути система, в якій глядач споживає новини, виготов­лені редактором й опрацьовані ведучим, включені в програму на прохання за­снов­ника каналу й інтерпретовані певним чином на про­хання керів­ників телеорганізації (дивергенція). Для глядача ведучий є уособленням комуніканта, насправді ж функція повідомлення тут розсіяна між багатьма людьми (дисперсія).

Питанню глобального розвитку систем масової комунікації при­свя­тила свою книгу О. В. Зернецька “Гло­бальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини”. Історія поняття “гло­балізація” розкрита у розділі 2 цієї книги (с. 43 і далі).

Глобалізація системи масової комунікації пов’язана безперечно з технічною революцією, але ця революція не є єдиним чинником утво­рення глобальних масовокомунікаційних систем. Прикладом може бути Україна, яка відстає від Заходу в утворенні глобально транс­формованих систем комунікації. Причиною цьому є як економічне відставання, так і соціально-психологічна неготовність комунікато­рів до утворення глобальної системи комунікації й ак­тив­ного вхо­дження в світові інформаційні системи. Народ має пережити “гео­стратегічний землетрус”, щоб під упливом соціаль­них, економіч­них, технологічних, культурних, етнічних факторів шу­ка­ти навпо­мац­ки, як вважають А. Кінг та Б. Шнайдер у доповіді Рим­ському клубові “Перша глобальна революція”, свій шлях до розуміння но­во­го світу, а також, перебуваючи в імлі невідомості, вчитися, як керувати новим світом і не бути керованим ним (цит. за [Зернецька О. В., 44]).

У такі перехідні періоди для суспільства актуалізується поняття інформаційних технологій. Вони стають частинкою поняття глоба­лізації системи масової комунікації, оскільки без технологічної мо­дернізації процесу спілкування неможливим є утворення більш по­тужних систем збору, обробки, передачі й поширення інформації у масовокомунікаційному просторі. Суспільство тоді змушене шука­ти кошти й придбавати інформаційні технології, щоб не зали­шатися на периферії світового інформаційного простору.

Розвиток інформаційних технологій має переважно характер нау­ково-технічний, за яким дуже часто губляться поняття моралі й че­сті, соціальної відповідальності, психологічної ідентичності тощо. Прикладом може бути мережа Інтернет. В систему інтернетівського спілкування закладені великі технічні можливості, але зовсім від­сутні засоби стримування мовців й контролю за інформацією. Інтер­нетівська система спілкування, таким чином, має характер соціаль­но й психологічно незахищеної системи, в якій порушено соціаль­но-психологічний баланс правильного / неправильного, порядно­го / не­­по­ряд­ного, морального / аморального, естетичного / неесте­тично­го і т. д. Поки інформаційна система Інтернет залишається фактом віртуальної реальності цей дисбаланс і ця незахищеність фатально не шкодять суспільній інформаційній системі, а також самій системі Інтернет, оскільки вона все-таки існує як технічний витвір. Але як тільки ця віртуальна система стане частиною суспільної інформа­ційної системи, її кровоносною підсистемою і не будуть вироблені засоби інформаційного захисту, тоді суспільна інформаційна систе­ма, а разом із нею й суспільство деградують і загинуть, як будь-яке явище в природі при порушенні інформаційного балансу й систем захисту.


primeri-kompleksov-case-sredstv-chast-3.html
primeri-nalogooblozheniya-v-azerbajdzhane.html
primerka-koroni-gennadij-mihajlovich-levickij.html
primernaya-osnovnaya-obrazovatelnaya-programma-obrazovatelnogo-uchrezhdeniya-stranica-35.html
primernaya-osnovnaya-obrazovatelnaya-programma-visshego-professionalnogo-obrazovaniya-napravlenie-podgotovki-stranica-7.html
primernaya-programma-osnovnaya-obrazovatelnaya-programma-visshego-professionalnogo-obrazovaniya-napravlenie-podgotovki-100400-turizm.html
  • studies.bystrickaya.ru/kulturologiya-annotaciya-osnovnoj-obrazovatelnoj-programmi.html
  • writing.bystrickaya.ru/glava-ii-popitka-reformi-proizvedennaya-tiberiem-grakhom-revolyuciya-proizvedennaya-gaem-grakhom.html
  • lesson.bystrickaya.ru/pigmenti-myasa-i-ih-prevrashenie-pri-tehnologicheskoj-obrabotke.html
  • thescience.bystrickaya.ru/i-soderzhanie-problemi-i-obosnovanie-eyo-resheniya-yu-a-vistavkin-2011.html
  • gramota.bystrickaya.ru/zhurnal-izvestiya-vuzov-neft-i-gaz-1-2011.html
  • diploma.bystrickaya.ru/zoogigienicheskie-trebovaniya-k-virashivaniyu-svinomatok-chast-4.html
  • bukva.bystrickaya.ru/stenograficheskij-otchet-vserossijskoj-konferencii-stranica-4.html
  • assessments.bystrickaya.ru/chast-6-krestovie-pohodi-kult-greko-rimskih-bogov-ko-vremeni-obrazovaniya-imperii-nachinaet-postepenno-padat.html
  • learn.bystrickaya.ru/glava-ix-poyavilas-i-ischezla-kniga-ii-charlz-dikkens-kroshka-dorrit-kniga-vtoraya-bogatstvo.html
  • turn.bystrickaya.ru/oformlenie-otkritiya-tekushih-i-drugih-schetov-uchebno-metodicheskoe-posobie-dlya-studentov-ekonomicheskih-specialnostej.html
  • shpargalka.bystrickaya.ru/upravlenie-i-socialnaya-informaciya-chast-7.html
  • nauka.bystrickaya.ru/uchebno-metodicheskij-kompleks-obsuzhden-na-zasedanii-kafedri-filosofiya-i-politologiya-20-marta-2008-g-protokol-8-stranica-26.html
  • composition.bystrickaya.ru/ohrana-krepsa-ne-puskaet-zhurnalistov-na-mesto-vzriva-informacionnoe-agentstvo-baltijskoe-informacionnoe-agentstvo-24022011.html
  • reading.bystrickaya.ru/m-p-grabovskij-plutonievaya-zona-stranica-2.html
  • doklad.bystrickaya.ru/vmesto-zaklyucheniya-biografiya-shopengauera-poslednyaya-rabota-kotoruyu-nachal-pisat-dlya-zhzl-arsenij-vladimirovich.html
  • lesson.bystrickaya.ru/upravlenie-cennimi-bumagami.html
  • lesson.bystrickaya.ru/revelskie-motivi-v-proizvedeniyah-as-pushkina.html
  • abstract.bystrickaya.ru/26-metodicheskie-materiali-opredelyayushie-proceduru-podgotovki-i-provedeniya-gosudarstvennogo-itogovogo-mezhdisciplinarnogo-ekzamena.html
  • laboratornaya.bystrickaya.ru/rassmotreni-sleduyushie-voprosi-i.html
  • kolledzh.bystrickaya.ru/azastan-respublikasi-tezshsn-zheke-kulgn-beru-memlekettk-krsetletn-izmet-standarti-zhalpi-erezheler-azastan-respublikasi-tezshsn-zheke-kulgn-beru.html
  • universitet.bystrickaya.ru/struktura-doklada-v-rossii.html
  • tetrad.bystrickaya.ru/uchebno-metodicheskij-kompleks-dlya-studentov-idpo-specialnosti-finansi-i-kredit-stranica-4.html
  • shpargalka.bystrickaya.ru/vi-v-konkurentnoj-srede-i-vam-dishat-v-spinu-redkij-vitamin.html
  • shpargalka.bystrickaya.ru/umk-m-z-biboletovoj-enjoy-english-6-klass-2011-2012-uch-god-stranica-3.html
  • esse.bystrickaya.ru/programma-sorevnovanij-rabota-mandatnoj-komissii-vremya-raboti-13-avgusta-2012-goda-s-10-00-do-17-00-raspolozhenie-mandatnoj-komissii-na-territorii-bo-oao-zavod-podshipnikov-skolzheniya.html
  • literature.bystrickaya.ru/c-eminar-trening-investicii-v-energoeffektivnost.html
  • write.bystrickaya.ru/glava-9-vethozavetnie-prorochestva-o-messii-ispolnivshiesya-v-iisuse-iz-nazareta-neosporimie-svidetelstva.html
  • school.bystrickaya.ru/glava-1-obshie-polozheniya-koncepciya-socialno-ekonomicheskogo-razvitiya-kadijskogo-municipalnogo-rajona-obshie-svedeniya.html
  • credit.bystrickaya.ru/perspektivi-razvitiya-i-vnedreniya-innovacionnih-tehnologij-v-sfere-poiska-ocenki-razvedki-dobichi-i-pererabotki-poleznih-iskopaemih-zdanie-gosudarstvennoj-dumi-malij-zal.html
  • literatura.bystrickaya.ru/rekomendacii-po-materialno-tehnicheskomu-obespecheniyu-uchebnogo-predmeta.html
  • credit.bystrickaya.ru/orlovskij-oblastnoj-sovet-narodnih-deputatov-postanovlenie-stranica-2.html
  • studies.bystrickaya.ru/kniga-perevedena-s-sokrasheniyami-stranica-18.html
  • tests.bystrickaya.ru/kratkoe-soderzhanie-issledovatelskoj-raboti.html
  • esse.bystrickaya.ru/referat-otchet-83-s-6-ch-20-ris-3-tabl-49-istochnikov.html
  • urok.bystrickaya.ru/pravitelstvo-moskvi-departament-obrazovaniya-goroda-moskvi-vostochnoe-okruzhnoe-upravlenie-obrazovaniya.html
  • © bystrickaya.ru
    Мобильный рефератник - для мобильных людей.